- Group DF - https://www.groupdf.com -

Інтерв’ю Ігоря Кирилюка “Marketing Media Review” про підтримку Group DF конкурсу ділової журналістики “PRESSзвание”

 Kyriluk_web [1]

У рамках конкурсу “Премія ділових кіл “PRESSзвание” — 2014″ ділові журналісти голосували за кращі прес-служби країни. Нагороди переможцям вручали партнери конкурсу — Group DF і MMR. Враження від конкурсу і послужили поштовхом для цього інтерв’ю: MMR поговорив з Ігорем Кирилюком, директором з корпоративних комунікацій Group DF, членом Наглядової Ради конкурсу “PRESSзвание”, про взаємодію PR-фахівців та журналістів, перетікання кадрів з однієї професії в іншу і роботу прес-служб в умовах мінливого медіаландшафту.

 

Ігоре Віталійовичу, які завдання ви ставили перед собою, підтримуючи конкурс журналістів “PRESSзвание” і, зокрема, номінацію “pressЗНАНИЕ”, у якій обирали кращу прес-службу?

Підтримуючи конкурс “PRESSзвание”, ми хотіли спільними зусиллями сприяти професійному розвитку ЗМІ і прес-служб компаній. Якщо говорити про номінацію “pressЗНАНИЕ”, яку ми підтримали, то я впевнений, що вона важлива для українських компаній. За даними Європейської Асоціації комунікаційних директорів (EACD), робота зі ЗМІ займає не більше 37% робочого часу прес-служб. Цілком можливо, що результати конкурсу змусять деяких його учасників переглянути використання свого часу. Ця номінація — свого роду лакмусовий папір, за допомогою якого прес-служба може оцінити, наскільки ефективно вона взаємодіє із пресою. Адже система голосування — прозора, і результати відкриті. Таким чином, номінанти у категорії можуть подивитися, як їх оцінили журналісти за всіма критеріями, і зробити відповідні висновки про те, що потрібно вдосконалити.

“PRESSзвание” іноді критикують за те, що конкурс з року в рік відзначає одних і тих самих журналістів. Це недолік конкретного конкурсу чи на вершині вітчизняного журналістського світу не з’являються нові яскраві імена?

Мені здається, це закономірно, що деякі журналісти знову і знову займають призові місця, тому що у них є перевага — накопичений досвід. Крім того, я спостерігаю за цим конкурсом з 2008 року і можу сказати, що час від часу нові імена з’являються, що не може не тішити. Звичайно ж, хотілося б, щоб цих імен ставало більше і вони конкурували між собою, стимулюючи один одного до подальшого розвитку. Думаю, цьому би дуже сприяло, якби досвідчені журналісти більше передавали свої знання, ділилися досвідом з молодими журналістами.

Чи можете Ви пригадати, коли останнього разу відкрили для себе нове цікаве журналістське ім’я? Хто це був?

Важко виділити одного. Професіоналів дуже багато. Наприклад, я по-новому відкрив для себе Севгіль Мусаєву, коли вона працювала у Forbes. Подобається, як пише Влад Головін про підприємництво. Насправді, є багато молодих талановитих людей з вогнем в очах. Подивіться на лауреатів конкурсу.

Яким чином ви вибудовуєте та підтримуєте відносини з ключовими журналістами, які пишуть на теми, що стосуються Group DF?

Спочатку визначаємо для себе ключові видання… Хоча відразу потрібно обмовитися, що намагаємося не образити і не обділити увагою кожен ЗМІ і журналіста. Ми прагнемо розвивати з пресою партнерські та довірчі відносини. Що ми в це вкладаємо? Насамперед, надання якісного контенту. Правда, буває нелегко викласти простою і зрозумілою мовою інформацію про складні бізнес-процеси, хімічне виробництво або логістику. Намагаємося підкріплювати прикладами і цифрами. Робимо все, щоб реагувати оперативно.

Як часто ви контактуєте з журналістами за власною ініціативою? У якій формі?

Кава, ланчі, вечері… Ні, якщо серйозно, то спілкування відбувається постійно. Якщо це запити, то під час підготовки матеріалу отримуємо дзвінки-нагадування про терміни… Розуміємо, що ми не одні, хто бореться з часом. У той же час, ми самі ініціюємо теми та зустрічі, щоб більш докладно розповісти про проекти, які описати в рамках релізів досить складно. Ну, і використовуємо можливість неформального спілкування на таких заходах як “PRESSзвание”. За посадами і званнями все ж таки стоять живі та цікаві люди.

Які стандарти реагування на вхідні запити журналістів у вас прийняті?

У нас є внутрішня політика, згідно з якою ми намагаємося відповідати на запити ЗМІ протягом 24 годин. Радіємо, коли на підготовку відповіді у нас є трохи більше часу і дедлайн у запиті — через декілька днів. Правда, зараз, коли все більше ЗМІ йдуть в онлайн, ми дедалі частіше переглядаємо час на підготовку відповіді у бік зменшення. Так, часом це складно здійснити, враховуючи специфіку діяльності великої групи компаній, підприємства якої знаходяться по всій країні, оскільки в деяких ситуаціях збір і внутрішнє погодження інформації вимагає додаткового часу. Тим не менше, ми завжди намагаємося надати відповідь оперативно.

Як вплинуло на вашу роботу масове закриття ділових видань, що спостерігалося в Україні з початку року? На Вашу думку, що відбуватиметься з ринком ЗМІ далі?

Безперечно, було сумно дізнаватися про закриття ділових видань, таких як “Комерсант” та “Інвестгазета”. Без перебільшення, це були чудові команди зірок. Проте, закриття друкованих ділових видань або їх перехід в онлайн формат, а також скорочення тиражів і періодичності виходів — це тренд, що характерний не тільки для українського, а й для європейського ринку. Так, в Україні кількість щоденних газет скоротилася за п’ять років майже на 50%: з 61 газети до 31. У Франції тиражі газет за попередні чотири роки впали на третину. Наприклад, популярна французька газета La Tribune стала щотижневою. Доходи газет знизилися і у Німеччині, тому багато видань вимагають плату за доступ до сайту. Десятки видань в Іспанії та Греції припинили існування. 

Причини скорочення ринків друкованих ЗМІ — зниження читацької аудиторії, яка йде в онлайн, скорочення рекламних бюджетів, а також скасування дотацій для друкованих ЗМІ в ЄС. При цьому, ми бачимо, що змінюються бізнес-моделі медіа. Український ринок не стоїть на місці: з’являються нові видання, у тому числі нових форматів. Журналісти відкривають власні проекти. Це говорить про розвиток ринку, професійне зростання журналістів. На мій погляд, надалі ринок українських ЗМІ буде ще більше переформатований. Щоденні видання будуть і далі йти в онлайн, при цьому, я сподіваюся, тижневики та щомісячні аналітичні видання залишаться, але роль оперативного інформаційного майданчика візьмуть на себе електронні видання.

Серед PR-фахівців — багато колишніх журналістів. У чому переваги та недоліки екс-журналістів у порівнянні з PR-спеціалістами із суто комунікаційним досвідом?

Не хотілося б нікого ображати, але журналістика і зв’язки із громадськістю — це дві різні професії. Так, нерідко компанії беруть журналістів на посаду прес-секретаря, з розрахунком на те, що вони знають колег-журналістів, “кухню” ЗМІ, швидко і добре пишуть тексти. І вони з цим, до речі, відмінно справляються. Але управління репутацією компанії — це системна складна робота, у якій робота зі ЗМІ — всього лише одна, хоч і важлива, частина. І навичок письма для виконання такого завдання, мабуть, замало. Саме тому раніше хорошими PR-менеджерами ставали люди з найбагатшим досвідом: від управлінців і психологів до гуманітаріїв і інженерів. Поки не почали цієї професії навчати у вузах. Тепер вся надія на нових, освічених і грамотних молодих фахівців. І це не жарт.

Чи будете ви в цьому році проводити “Дні України у Великобританії”? Яким чином плануєте розвивати напрямок культурної дипломатії?

Напрямок культурної дипломатії, як і раніше, залишається одним із стратегічних пріоритетів корпоративної відповідальності Group DF. Зараз складно говорити, коли пройдуть наступні Дні України, оскільки це залежить від багатьох факторів, у тому числі від розвитку ситуації у країні.

Які ще великі події ви підтримуєте? Покритикуйте їх, будь ласка: чи всі завдання, які ви ставите при співпраці з ними, вдається виконати?

Group DF надала фінансову підтримку декільком знаковим проектам. Найбільший з них — це, звичайно, згаданий вище триденний культурний фестиваль “Дні України у Великобританії”. Нашим завданням було показати європейській громадськості в Лондоні сучасну Україну через її культуру, що в результаті сприяло розвитку українсько-британських відносин. Як представнику великого українського бізнесу, для нас вкрай важлива тема економічного розвитку країни. Саме тому Group DF підтримала ініціативу Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), виступивши одним із спонсорів розробки “Сценаріїв розвитку України”. Ще один проект, який ми підтримали спільно з “Експерт-Україна” — конференція на тему КСВ: “Відповідальність бізнесу перед країною”. Щорічно ми підтримуємо міжнародну Менделєєвську олімпіаду школярів з хімії та інші проекти.

Хочеш зробити добре — зроби сам: щоб не критикувати, потрібно заходи проводити самим або по максимуму працювати з організаторами над концепцією, детальним сценарієм, підбором тем і спікерів, приділяючи величезну увагу деталям. Одним словом, контролювати процес. Адже диявол у дрібницях, правда? Від формату виступу спікера — до розміщення логотипу та довідки про компанію. Я у таких випадках схильний копатися у собі, а не перекладати відповідальність на інших.